Я кожен день думками лину
У край, що славиться добром,
Де над криницею калина,
Хатина біла над Дніпром.
Там хочеться вдихати роси,
Дивитись на Чумацький шлях,
Дитинство відшукати босе,
Що заблукало у житах.
Пройтися босими ногами
По ґрунтовиці, до води,
Де верби стомлені роками
І клени вічно молоді.
У пам'яті зелені свята,
Усмішка мамина сумна,
Заклечана старенька хата
Побілена і чепурна.
Земля дідів, мій рідний краю,
Тебе Вітчизною зову;
Я кращої землі не знаю
Тобою, Земле, я живу.
Рiдний край
© Copyright: Микола Попович, 2015
Свидетельство о публикации №115021205880
Свидетельство о публикации №115021205880
Рецензии