* * *
Присутність неба, і води тривання,
I світлість світу звідусіль бринить...
Ти чуєш, рідний, я тобі остання
Із тих, що вміли зупиняти мить.
Бо надто вітер, бо душа із градом –
Вже не печальна, хоч не вічна ще...
Люблю тебе. Безтямно, тихо, радо
Хлюпоче мокре серце під плащем,
Немов рибина, спіймана у сіті,
У цьому тілі – і на тому світі...
===========================
* * *
В полнеба держится зеркальная вода,
Глубинное струится просветленье…
Единственный, я у тебя одна
Умела останавливать мгновенье.
И там, где без обмана ливень с градом;
И то, вневременное, где тебя ещё
Душа любила без оглядки, радостно;
Но осень ветренно захлопала плащом –
Подобно рыбе, что попала в сети
В текущей яви, и в истёкшем свете...
================================
Перевод с украинского Александра М. Кобринского =
Каркай Икс Сибино
Марiанна Кiяновська. Присутнiсть неба...
© Copyright: Каркай Икс Сибино, 2015
Свидетельство о публикации №115021105896
Свидетельство о публикации №115021105896
Рецензии
