…засуджені двоє, засмучений Бог –
вони не знайшли на цім світі Любов!..
їм істин немає, життя – полон мрій,
вона не його… більше він не її…
і дихає небо одними слізьми
в бездонні безмовнім зникають сліди…
дорога у сутіні, серце у вирвах…
не знати б ніколи, що їх розділила на лихо
Вина…
без промаху б’ють в ціль неждані слова,
ненависть затьмарила душі сповна –
війна!..
вдягла маску смертi краса!..
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115021008394
Свидетельство о публикации №115021008394
Рецензии