Поклич, поклич мене iз ганочку!

Уже співа ультрамаринову надію небо лютого...
Я сподіваюсь, сни Дніпра, ще кригой скутого,
Такі , як і мої- чудові, яснії,
Весняним духом запашним - сади прекраснії...

Мій схил Дніпровий навесні від сну отямився,
Щоби бузок своїм безкрайнім дивом марився.
Щоби співали солов'ї , як ті сопілочки,
І зачаровані  приніс коханий гілочки...

А крига вже зійшла...весни серпаночки...
Коханий мій, поклич -поклич мене із ганочку!
А я Весною наряджуся променистою...
Дніпрових вод візьму і  вмию личко чистеє!


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →