Мовчазні у маленькій труні
Поховали своє рідне місто
Їх обличчя наснились мені
Я кричала від гнівного свисту
Не поділиш своїх на чужих
Лабіринти людських невдоволень
І цей бруд ллється неначе зі стрих
Ця весна стане строком знедолень
Я не знала куди йти мені
Та вже геть розгубила всі правди
Я ховала в великій труні
Моє місто,дитинство назавжди.
Мовчазн
© Copyright: Рафаль, 2015
Свидетельство о публикации №115020707130
Свидетельство о публикации №115020707130
Рецензии