У вiдповiдь на депресiю
рвати на клапті укотре серветки,
плутатись нитками по безмежному колі,
щоб вкотре таки не сказати нічого.
це, кажуть, напевне уже не лікується
залежність тобою залізла у нерви і сіпає,
а інколи ти являєшся маренням надвечірнім
і засинаєш, мов сонце в моєму серці.
я досі тобі практикую вірити,
без залишку, до кінця, до краплі
лиш тільки від сорому залишилися рештки,
викинуті в смітник, нехрещені.
я спатиму знову і задихатимусь
від тонни несказаних й сказаних слів,
в коханні насправді немає нічого зайвого
окрім недовіри і зрад як таких.
Свидетельство о публикации №115020701185