Україно,ненька рідна!
Чому сумуєш ти
Чому похилилась,як верба
Скажи,ненько,де дітись,
Коли бачиш,як ти страждаєш,
Днем за днем синів ховаєш.
Не спиш до ранку,
Все звістки чекаєш.
А вони життя не жаліючи,
Ідуть в пекло заради тебе
За лани й степи твої широки
За синьо жовтий стяг.
Не плач,матусю!
Вони героями зостануться для нас.
І слава їх буде жити вічно в наших серцях!
Ненько!
© Copyright: Иван Переверзев 2, 2015
Свидетельство о публикации №115020402294
Свидетельство о публикации №115020402294
Рецензии