Украiно - моя вишиванка

                Написано для шкільного конкурса дитячої поезії та прози



Україно моя - вишиванка,
На тобі я - червона нитка,
І як пси - молодого підранка
Розривають тебе швидко.

І кому дістанеться подол?
Кому гладь рукава розшита?
Твій квітучий народ-хлібосол
Кожен день буде кимось битий.

В складках м'ятих у коміра
Колір квітів  - на чиє плече?
Золотих ланів, зелених трав
Полотно прасують гаряче

Праскою війни - дірки, поглянь!
Будуть люто палить-марнувать,
І не вдягнеш на люди рвань,
А лише жебракам віддать.

Твоє вибілене полотно
Кожен день будуть кров'ю бруднити,
Вже солоне від сліз воно
І прозоро-тонке, як сито.

І як стібки від хрестиків шовкових,
Твій народ,  розумний, духовний
Перешивками-перештопками
Хтось все рве, все рве і розпорює.

Та не знає той кривавий кат:
Чорна  нитка з червоною з часом
Вже мiцнiше, нiж морський канат,
Бо на вузол зав'язались разом.

Нас тепер ніхто не розірве,
Сили нашої не зміряти мірою,
Ми тепер, хоч старе, хоч мале
Накрохмалені своєю вірою.

Більше, більше любов у серцях,
Єдністю згуртовані своєю,
А вона тріпоче в нас, як птах,
Що піднявся в небо над землею.




http://www.stihi.ru/2014/09/28/3679 - писала со своей русской версии