Останній крок... Чужа пітьма...
Не бачу снів, не чую крику.
Тепер байдужа і сама.
Це рівносильно, що не жити.
Зробити крок мені під силу,
Але до цього я не прагну.
Мою ви душу майже вбили,
Але я не зречусь таланту!
Я доведу всім, що я гідна!
Що я не здамся, не зламаюсь!
Можливо я на всіх подібна,
Але я в цьому не зізнаюсь.
Чужа душа - чужа пітьма,
А я її не розгадаю.
Я зараз не самотня, я одна.
А що там буде далі, я не знаю...
У цьому світі править Доля.
Не тільки справедлива, а й лукава -
Вона дає нам щастя, радість, волю,
А через час лікує наші рани.
Я Долі справедливій щиро вдячна,
Та вибір, все ж, роблю сама.
І недалеко вже до щастя...
Останній крок... Чужа пітьма...
Останнiй крок
© Copyright: Марина Куриленко, 2015
Свидетельство о публикации №115020307253
Свидетельство о публикации №115020307253
Рецензии