Про Нiчну Жрушку
Що відкриваєш холодильник, якось зранку,
А з нього, зАніч, все кудись пропало:
І сало, і ковбаска, і сметанка.
Пустіють одинокії полички,
І лампочка так жалібно мигає,
І крім, хіба ну тільки що, водички,
Нічого зовсім їстоньки немає.
І лізе всяке різнеє у думку:
Це мабуть злодій? Привид? Може миші?
Та хто б не був, немає порятунку -
Усе похрумкав у нічній він тИші.
Усі делікатеси, всі частунки,
Харчів там певно було з цілий ящик,
За ніч одну, цей незнайомець, схрумкав,
І зник, залишив вас напризволяще.
Хоча не зник - сліди ось чітко видно,
Ведуть вони у спальню – до подушки,
А ось – пакетик з чіпсів, банка шпротів,
МабУть десь поруч ця «нічная жрушка».
МабУть десь причаїлась, в закуточку,
Ба - на футболці плями – ніби кетчуп,
На тумбочці … хм … пирога шматочок,
Під ліжком – пляшка Пепсі ось, до речі.
І крихти на коврі, навколо ліжка,
І пульт від телевізора – в сметані,
Спіймати б «жрушку», по слідам гарячим,
Та певно вже втікла вона зі спальні….
Свидетельство о публикации №115020205886
