На плечі убогі
Роздягнуті ми упадемо
У яму глибоку, страшну,
Де сина ховали прилюдно,
Розломлений хрест берегли,
Щоб в черево вдарили ніжно
Так вбили віру в мені.
На плечі убогі звалили,
Журбу, непокору і злість,
Кайданами серце стискали,
Котилися сльози гіркі.
Дивитись на небо противно
І сморід вдихати тяжкий,
В грудях почуваючи тугу,
Тремтіти від болю й молитов.
А там серед зграї потвор,
Видніється око ганебне,
Роз'їло усе до кісток,
А в купі, де кров і легені,
Втішається ненависть, зло.
Волоче за собою нещастя,
Розбите і темне крило,
Слиною від радості піниться,
Гнилою усмішкою тішиться,
Кістками у темряві грається
До душі весь час підбирається,
Потворна байдужість людська.
На плечi убогi
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2015
Свидетельство о публикации №115020210701
Свидетельство о публикации №115020210701
Рецензии
Михаил! Грустно, трагично... но написано красиво! Спасибо! С уважением,
Для Рыжего 30.05.2015 14:21 • Заявить о нарушении
Для Рыжего 30.05.2015 14:21 • Заявить о нарушении