Однажды поздним вечером мечтаю...

По мотивам сказки   А. Грина «Алые паруса»
(фантазия)

Однажды поздним вечером мечтаю.
Поют мне хором звёзды – «До-ми-соль».
Себя я грациозной представляю,
Прекрасной и загадочной Ассоль.

На берегу я в серебристом платье.
За мною принц любимый приплывёт
И заключит меня в свои объятья,
В счастливую страну он заберёт

Туда, где серебрятся волны моря,
И где не будет больше бед и горя.
Там небеса не закрывают тучи,
И с каждым днём становится всё лучше.

Цветут цветы в садах роскошных разных
Людей там  добрых много и прекрасных
И все они на благо мира трудятся.
Как здорово, коль скоро  это сбудется!

И вот на горизонте показались
Большие, словно знамя паруса.
Они всё приближались, приближались
И зазвучали чьи-то голоса

И музыка приятная играла.
Я к парусам с волненьем потянулась,
И в волны окунулась и…проснулась –
Над миром солнце красное вставало…
***
 
               
По мотивам казки  О. Грина «Червоні паруса»
(фантазія)

Одного разу я відпочиваю.
Співають хором зірки – «До – мі – соль».
Граційною себе я уявляю,
Прекрасною казковою Ассоль…

На березі в сріблястому я платті.
Ось принц за мною скоро припливе
І до свого він забере палацу
В країну щастя гарну, де живе.

В країну, де срібляться хвилі моря,
І де не буде більше бід і горя.
Там хмари небеса не закривають,
Співзвуччя урочисті там лунають,

В садах розкішних квіти квітнуть ясні,
А люди там всі добрі та прекрасні.
І всі вони на благо світу трудяться.
І мрію в захваті: «Невже це збудеться!»

І ось на горізонті показалися
Немов би стяг червоний парусів.
Вони повільно й плавно наближалися.
Почувся звук веселих голосів

І музики. Яка це все ж удача!
Назустріч я пішла із хвилюванням,
Але нікого так і не побачила.

Пірнула і…прокинулась – чимале
Над обрієм червоне сонце стало…
***



Иллюстрация из интернета