Вся Русь вс славянськ земл

Вся Русь і всі славянські землі,
Були обвінчані сим духом,
Що крізь літа Вкраїну надиха,
І земля ця хай буде пухом,
Для тих,хто більш грудьми не видиха.

Грудьми,що боронив до поту й крові,
За господарство те,що на корові
й свині тримається. У слові й ділі
й рубцях від ворога на тілі
І тій,що не виснажується силі
Герої слави боронять країну,
До смертних слів і  бареллєфу на могилі.

Вся Русь — квітуча Україна.
Нині скорботою пронизаний народ,
Все терпить й терпить нелюдів й заброд.

Вже натерпілися під Крутами,
У вісімнадцятому билися у крові,
Під Ілловайськом так відомим смутами,
Без почуттів співчутної любові.
В Донецьку натерпілися й Луганську,
У Маріуполі і під Краматорськом.
Та досить. Вдосита наїлись.
І ненависним жалем вже напились.

Нехай же знає враг чотириклятий,
Що гай у неба не забрати,
Що солов*я в кліту не кинеш,
Бо ж сам та й від кліти загинеш.

Коня заб*єш,табун — ніколи.
В свавіллі житемеш без волі,
Й свободу ти не відбереш
В народу. Той,що не на слові
Повстав. Не виб*єш і не украдеш.

Роками вороги нескорювали люд,
І Україна. Цей Акрополь всемогутній,
Цей п*ядестал величності й добра,
Не вмре і буде їх попутній
Вій віяти і прийде та пора,
Коли ся Русь возойде надо всіми,
Не пригинаючись і не вмира.