Як хижий звір прокрався в душу страх
І полосує серце наче бритва...
Слова закрижаніли на устах
І все частіш читається молитва...
Шалений час нас, певно, не злюбив...
Крутив...вертів...і...загубив стежину...
Тремтить на вітрі зраджений мотив,
Слова: він вже не наш - як постріл в спину...
Хто навпіл поділив між нами шлях???
Те - незбагненне, наче потойбічність...
Молитва завмирає на устах:
Кохання наше відлітає в вічність...
І ми колись за ним ТУДИ підем...
(Щось запекло...не вистача повітря)...
Вже небо нижче й нижче з кожним днем -
Так нахилилось, що й не видно світла...
Народження і смерть...між ними - МИТЬ...
Не встигнеш й зрозуміть: живеш - чи сниться...
Не хочеться душі мені ятрить...
Та все ж...життя - то міф... то небелиця...
Життя - то мiф...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2015
Свидетельство о публикации №115013110340
Свидетельство о публикации №115013110340
Рецензии
Чудовий вірш, наповнений філософським змістом.
Натхнення тобі і плідної творчості. З повагою А.Ш.
Наташа, у вірші "Сон наснився" початок поправ.
Хоча б так: Сон наснився. Стою коло брами...
Александр Васильевич Шилов 31.01.2015 22:14 • Заявить о нарушении
Натхнення тобі і плідної творчості. З повагою А.Ш.
Наташа, у вірші "Сон наснився" початок поправ.
Хоча б так: Сон наснився. Стою коло брами...
Александр Васильевич Шилов 31.01.2015 22:14 • Заявить о нарушении
Дякую тобі, Олександре, за уважне прочитання, побажання і пораду....перечитала і я уважно...і знаєш - все-таки найвірніше буде слово "біля"...як казала моя покійна мама росіянка: век живи - век учись...и...дураком помрёшь...З ПОВАГОЮ і ТЕПЛОМ до ТЕБЕ!!!
Наталья Кислощук 31.01.2015 23:15 Заявить о нарушении
Наталья Кислощук 31.01.2015 23:15 Заявить о нарушении