Коли заплаче в Україні кожна свічка,
I переповняться каліками церквИ,
Коли нас переб'є до чоловічка,
Мабуть, тоді позбудемось війни...
На наші рани вам не стане солі,
На долі - не знайдете важчих пут,
Ніж ті, що надягають у полоні,
Ніж ті, що труять довше всіх отрут.
Вже закипіла кров і гинуть діти.
Весь світ нам обіцяє помогти.
Нас нудить від обІцянок... Нам жити б...
Нам хочеться життя, а не війни!
Коли заплаче
© Copyright: Пахомова Юлия Игоревна, 2015
Свидетельство о публикации №115013004070
Свидетельство о публикации №115013004070
Рецензии
