осIнь
Її "мурмур" впивалось до кісток,
А я усе стояла, погляд-прірва,
Душа моя стенала до зірок...
Стрибок, і ще стрибок, в долонях,
Неначе озеро душі, рудий листок...
Я осені його в обличча кину,
Сама я рвучко кинусь до зірок...
Свидетельство о публикации №115013001492