Чи знаєш ти...
Як я багато думаю про тебе?
Про те що було і могло би бути.
В полоні днів я в'язень марних сподівань.
Невже тобі так легко все забути?
Я не тримаю зла на тебе,
В розлуці нашій є й моя вина.
Вечірній сум. Нічне кафе.
Сиджу, дивлюся в твої очі
І розумію любиш не мене,
Та серце це прийнять ніяк не хоче.
"Та посміхнись!" сказала ти.
Проводиш пальцем по устах.
Малюєш ти несправжню посмішку на мені.
Для мене другом можеш бути ти
Бо ми з тобою ще такі зелені...
Як довго маю я чекати?
Напевне вічність, або вмерти,
Або переродитись, та вже немає сил.
Я жалюгідний, я вже майже мертвий.
Ти знаєш це. Для тебе я - всього лиш пил.
Автор:HYPNOTIZE.
Редактор:Почти правда.
***
© Copyright: Софья Кох, 2015
Свидетельство о публикации №115012909752
Свидетельство о публикации №115012909752
Рецензии