Ми всі тут
і ми знову разом,
і згасає вже туга за домом.
Кожний третій знайомий - Брут,
все подальше - random,
кожне слово у горлі комом.
Але десь у вікні
не згасає ліхтар,
хоч немає у прірви тут краю.
Про майбутнє ми кажемо в однині,
про минуле - ніхто не згадає.
І не можна чекати -
несе час лише смерть.
Так у ньому надія вмирає.
Ми покинули дім,
ми щасливі - на чверть,
але далі летить наша зграя.
27.1.15
Наша зграя
© Copyright: Максим Юрчук, 2015
Свидетельство о публикации №115012804146
Свидетельство о публикации №115012804146
Рецензии