Велика В1тчизняна в1йна

Передмова: Читаючи сторінку історії Великої Вітчизняної війни, зверніть увагу на   Імена загиблих героїв - воїнів похованих в Братській могилі с. Павлівки.
Можливо хтось з рідних, онуків, правнуків  відгукнеться на імення загиблих воїнів. Маємо велику надію на ваш відгук.


 Велика Вітчизняна війна. Пам’ять історії села Павлівки та станції
        Кучурган  Роздільнянського району, Одеської області

            Вічна пам'ять Героям війни
            В поколіннях  онуків назавжди,
            В Перемозі, у квітах весни,
            У поклоні, в Хвилині  Мовчанні.
                (В. П. Большакова)
 
 Серпень 1941 рік. – Окупація. О 16 – тій годині в село, верхи на конях, разом з німецькими військами до села прибуло румунське військо. Жандармерія розташувалася в складських приміщеннях, в яких з 1935 року до початку війни знаходилися боєприпаси і обладнання радянської артилерії. Жандармерія впроваджувала свої накази, наглядала за населенням, за військовими полоненими, які каменями мостили дорогу до станції Кучурган. Ось що згадали старожили села, які на той час були дітьми: - Нам мами давали  окраєць хліба, печену картоплю, кусочки сала, огірки…, ми бігли до дороги і чекали коли поведуть полонених, залишали на дорозі їжу, щоб вони могли її підняти, підходити до полонених настрого заборонялося. Ми лиш здалеку дивилися, як полоненні каменями мостили дорогу. І сьогодні, дивлячись на  кам’яну дорогу, ми згадуємо про стійкість і мужність полонених, які були виснаженими, голодними, хворими, але духом не зламними.
 Ось іще один спогад про жахливий період того часу.  Жителька села Ткаченко Л. Д. (на той час вона була підлітком) згадувала: «Було дуже важко взимку. Не було вугілля, дров. Населенню дозволялося тільки збирати хмиз і не дозволяли спилювати дерева, за що каралися плітками».   
    4 квітня 1944року. Панічний відступ німецької армії.
В книзі Юркова І.Ф. «Впереди атакующих эскадронов» про визволення с. Павлівки, ст. Кучурган пишеться: «Разведка 4 – го гвардейского Сталинградского механизированного корпуса, возглавляемая лейтенантом Леонидом Крыжановским в ночь на 5 апреля побывала в Кучургане, а рано утром начальник разведки доложил, что по шоссе Одесса – Тирасполь сплошным потоком уходит автотранспорт противника. Фашисты спешили, у них оставалась последняя дорога, последний путь на запад и, наверное, последний день. Они в первую очередь спешили вывезти награбленные ценности, но танки 13 – ой и 15 – ой механизированных бригад во взаимодействии с казаками 40 –го Майкопского кавалерийского полка овладели станцией Кучурган и захватили мост,  через
разлившуюся реку Кучурган.
   Начальник штаба 40 – го полка майор Г. Л. Примин рассказал: - Я вместе с эскадроном вошел в Кучурган. Казаки обходили по камышам, чтоб отрезать противнику отход на мост, а мы с командиром полка с первым эскадроном вышли на станцию. Я с разведчиками открыл первый вагон – скот, вскрыл второй – тоже скот. Потом подбегает старший сержант Степан Ларин и с волнением докладывает: - Товарищ майор! В соседнем эшелоне люди – слышен женский плач…
  Мы вскрыли «пульман». В этом огромном вагоне было около двухсот молодых женщин, девушек – подростков. Сколько было горя на их лицах! Голодные, исхудавшие, многих  из вагонов  выводили под руки. Зрелище было ужасное!
 Подъехал замполит майор Девятерев, он приказал разведчикам осмотреть все вагоны. Разведчики нашли еще два вагона с людьми. А всего было освобождено  четырехсот человек советских граждан, которых фашисты не успели отправить в рабство.
Во второй половине дня командир 9 – ой гвардейской кавалерийской дивизии генерал И. В. Татаринов докладывал: - Во взаимодействии с 36 – ой Танковой бригадой захватили крупный населенный пункт Страсбург (ныне Кучурган). Наступление продолжаю….»

9 травня 1945року – Перемога! 
Вічна пам’ять про воїнам, які ваддали своє життя за свободу та незалежність нашої  Батьківщини на полях війни 1941 – 1945 рр. Війна залишила кроваві рубці в душах односельців. З війни не вернулися і загинули смертю хоробрих:

1 Артеменко Іван Павлович. 1909 р. н., призваний в 1944 році, рядовий, стрілець, 2о гвардійської стр. дивізії. Загинув 4грудня 1944 року і захоронений в с. Харофа, обл. Баранья, Угорщина.

2 Бондаренко Дмитро Іларіонович, 1908 р. н., призваний в 1944 році, рядовий, мінометник, 270 стр. дивізії, Пропав безвісти 10жовтня 1941 року.

3 Боровкін Леонід Пилипович, 1906 року нар., призваний в 1944 році. Рядовий,  кулеметник 434 стр. полку. Загинув 30 листопада 1944 року і захоронений в с. Самбр, Ольштинське воєводство, Польша.

4 Волощук Іван Порфирієвич 1914 р. н. – загинув в 1945р.      
               
5 Гінков Василій Степанович –  1920 р.н., призваний в 1939 році, рядовий, стрілець 86 гвард. Стр. Дивизии. Загинув 20 березня 1945 року і похований в братській могилі в  місті Естергом, обл. Комаром, Угорщина           (Венгрії)

6 Гольдштейн Лейб Ізраїльович, 1917 року нар., еврей, призваний в 1939 році. Рядовий, розвідник. Пропав безвісти в травні 1944 року.

7  Задорожнюк Тимофій Константинович – загинув в 1941 р.;

8  Кучеров Іван Дмитрович загинув смертю хоробрих;
               
9  Кучеров Микола Дмитрович загинув смертю хоробрих;
 
10 Караев Єрофій Корнійович – пропав без вісті. та ін.

11  Кравець Григорій Терентійович 1923 р. н. -  Пішов на фронт 7. 06. 1941р. рядовий. кулеметник 57 гв. стр. дивізії.   Загинув  21 серпня1944 р. і захоронений в с. Поляска р – н Штефан – Воде, Молдова.
             
12  Литвиненко Максим  Анисимович. 198 р. н., призваний в 1941 р., рядовий, стрілець 157 стр. бригади. Загинув 7 травня  1943 року і захоронений на хуторі  Прикубанський Славянського  району Краснодарського краю.

13 Левченко Володимир Якович, 1900р. н., призваний в 1941 році, рядовий, стрілець 237 армійського запасного стр. полку ПБВ 19 травня 1944

14 Малюк Антон Іванович 1911 р. – загинув 7. 06. 1945 р. в Чехословакії  в м.Братіславі               

15 Матненко Михайло Дмитріевич 1920 р. н. – Воював в 147 учбовому 
    танковому батальоні. В 1944 р. в Бресті пропав без вісті.
             
16  Росовський Іван Дмитріевич 1907 р. н. призваний в 1941 році, рядовий стрілець – загинув при переправі на Дніпрі у червні 1944;
         
17   Риляков Карпо Федорович 1897 р. н.., росіянин,лризваний в 1941 році, рядовий, стрілець 973 стр. Полку 270стр. Дивізії. Пропав безвісти 8 жовтня 1941 року в районі Краснограду Харківської обл.
          
18  Риляков Марко Федорович – 1912 р.н. призваний в  1941 р. росіянин, старшина роти 47 запасногостр. Полку. Пропав безвісти 14. 10. 1944р. пропав без вісті в 1941 році
            
19  Риляков Леонтій Федорович 1912р. н.  призваний в 1941 році рядовий, повозний 992 окремого батальйону зв’язку.  Загинув 22 листопада 1944 і заборонений в с.Фельдебре обл. Хевеш  Угорщина. Загинув тсмертю хоробрих
          
20  Стрелец Леонтій Аксенович – загинув 19. 08. 1944 році при визволенні    
               міста Бендери.
21  Філіпенко Олександр Йосипович – 1919 р. н.,  призваний в1941 році,  рядовий, стрілець.  Загинув смертю хоробрих під  Каховкою. 8 серпня 1921 року і захоронений на полі бою.
               
22  Халявицкий Микола Васильович – загинув під Брестом 1941року;
 
23  Чорба Григорій Степанович 1912 р. н. – загинув весною 1944 р. в
              Каушанскому р – ні, с. Площубей.
            
24. Яковлєв Микола Іванович 1921 р. н. – росіянин, призваний 1941 році, рядовий артилерист. Пропав без вісті в 1944 р.
            
            
Імена загиблих героїв - воїнів похованих в Братській могилі с. Павлівки:

1.     Рядовий Бичков Селиверін Ілліч (1905р. нар.) загинув 17 квітня 1944;
2.     Сержант Бондарь Петро Артемович (загинув 20. 08. 44р.);
3.     Рядовий Бойко Іван Іванович;
4.     Сержант Ібодов Рахмат (1910р. нар.);
5.     Гв. рядовий Кобзарь Олександр Сидорович (загинув 11. 04. 44р.);
6.     Рядовий Кошарний Василь Петрович (загинув 6. 04. 44р.);
7.     Гв. рядовий Кузмичев Константін Федорович;
8.     Мол. сержант Мосунов Борис Андрійович;
9.     Рядовий Нафталіев Нафталій Кулійович загинув 10 квітня 1944 р.;
10.    Рядовий Сисоев Афанасій Федорович (1914р. нар.) загинув7 липня 1944;
11.    Сержант Усов  Кузьма  Семенович (загинув 9. 04. 44р.);
12.    Рядовий Чучуков Микола Олексійович, загинув 9 квітня 1944 р.;
13.    Рядовий Ющенко Дмитро Іванович (загинув 7. 04. 44р.);
14.    Мол. сержант  Шевченко Борис Петрович (1904р. нар.);
15.    Сержант  Шепелинський Олександр Дмитрович  (загинув 7. 04. 44 р.);
16.    Рядовий Чернявский Ілля Йосифович;
17.    Рядовий Рудницький Андрій Євтихіевич (загинув 5. 04. 44р.).
18     Лейтенант Мусієнко Микола Гаврилович, 1919 р. н., загинув 2 серпня 1941р
         
          (Підстава: запити рідних, «Книга Памяті України», т. 10)
               
                Вічна пам'ять Героям!

 

            
 У Обелиска...

Под клёном - деревом зелёным,
Могила  Павших на Земле
И обелиск здесь - камень чёрный,
Хранитель Памяти для всех!

Солдаты - воины, Герои наши,
Тут породнившийся лежат.
В бою сгубили вражьи пули
Жизнь молодую тех ребят.

Бесстрашно воевали, защищали,
Наш край родной освободив.
Могучий клён шумит над ними,
Покой и сон их сторожит!

Шуми же клён - шуми  ветвями,
Поклонным ветром им скажи:
- Мы не забудем, будем помнить,
Какой ценой Вы мир спасли!

Вы, нам потомкам, передали,
Чтоб жили мы любовью здесь,
И Память - веру  сохраняли
Приемственно - Святую Честь.