де б не блукала
кого б не кликала зпоміж кіс
скільки днів не палало б сонце
і топився сосновий ліс
кожен крок твій губив чиєсь серце
або порожнечу
кохати тебе безнадійно ніби
шукати втечі
терпіти тебе надто солодко
до крові у яснах
ховати тебе у долонях розкішно
чи навіть прекрасно
годуй мене щоразу сильніше
словом і ділом
між нами немає провалля
чи хоч би тіла
ти горнешся в'язко і тихо
ніби маля
у цих деревах не злічиш
усе гілля
і дехто покине за тебе млосне життя
щоб крикнути вголос "Ідея моя!"
idea
© Copyright: Виктор Берллин, 2015
Свидетельство о публикации №115012404249
Свидетельство о публикации №115012404249
Рецензии
