Медові очі, золоті,
Ласкаві, лагідні, та, ось,
З"явивсь непроханий крадій,-
І вже мене картає хтось
За те, за інше...
За любов,
Що вік належала тобі.
Враз потьмянілі храм і бог
На тебе дивляться в журбі.
І руки болісно стиска
Та пісня, що її не чув,
Бо ніжність опада, крихка,
Від слів холодного дощу.
***
© Copyright: Любовь Иващенко-Сизых, 2015
Свидетельство о публикации №115012412301
Свидетельство о публикации №115012412301
Рецензии