Я подумки падала до Ваших ніг,
в моїй душі взірвався мабуть космос...
Ніхто й ніколи так як Ви не міг
складні речі пояснювать на стільки просто.
І Ви тоді були для мене небом,
Таким далеким, до болю незбагненним
В ту мить була одна лише потреба,
щоб зупинився час, що так біжить шалено
Все що в мене є - моя душевна втома,
яку лиш Ви здатні втамувати.
Є таємниця, що тільки Вам відома,
і її я так прагну розгадати.
***
© Copyright: Оксана Кот, 2015
Свидетельство о публикации №115012202341
Свидетельство о публикации №115012202341
Рецензии