Кум піднявся ,поряд пляшок – гора, в руці «літра».
Не знає ,то ніч , чи вечір.
« А де ж та, клята кума ?! »
« Залишила мене, одного , серед зимнього лісу!!!»
«Літру» тримає, як вогонь , Прометей.
Шукає сліди , чи стежку….
«Вернуся … до дому, посаджу куму в конуру!!!»
«Щоб вірна була, на цепу!!!»
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.