Осінній листок все кружляв та кружляв,
Торкнутись землі вітерець не давав.
А він так хотів доторкнутись вустами
Землі, що дала йому сили, як мама.
Хотів, щоб в дарунок дісталось від нього
Частинка серденька його золотого.
І сонечка промінь, що в ньому сховався...
І ось він, нарешті, свого дочекався.
Принишк до замлі. як вітрець задрімав,
Їй слово подяки тихенько сказав.
Земля від тих слів вся немов засвітилась
І враз ніби сонячним килимом вкрилась.
А ми, змилувавшись його кольорами,
Додому пішли пригорнутись до мами.
Листок золотавий
© Copyright: Евгения Гитальчук-Вирченко, 2015
Свидетельство о публикации №115011904910
Свидетельство о публикации №115011904910
Рецензии
Оригинально. Не думал даже о таком варианте иллюзий. Бывайте здоровы. Вдохновения.
Геннадий Струначёв-Отрок 26.11.2017 07:49 • Заявить о нарушении
Геннадий Струначёв-Отрок 26.11.2017 07:49 • Заявить о нарушении
Благодарю, Геннадий!
Настроения и удачи!
Евгения Гитальчук-Вирченко 27.11.2017 00:17 Заявить о нарушении
Настроения и удачи!
Евгения Гитальчук-Вирченко 27.11.2017 00:17 Заявить о нарушении
