***
Такий як у казках про козаків..
Як справжній українець..той..
Що буде убивати ворогів..
Ти здатен захистити нас,
За це я тебе дуже поважаю..
Ти обійняти можеш, щоб вогонь не згас.
У серці в мене..любиш мене, знаю..
І хоч ти вже не молодий,
Але для мене ти-прекрасний
З своїм характером твердим,
З любов"ю до людей, яка не згасне.
Я не бажаю бачити ту сивину,
Яка так швидко вже з"явилась..
Пробачте мене, тату за мою вину..
Можливо я і віддалилась..
Нажаль не буде тих моментів,
як у дитинстві за вікном
Не буде на мультфільм білетів..
І навіть тих прогулянок човном..
Я так любила вечори.
.коли ми йшли разом на річку,
Я пам"ятаю особливі кольори,
Твого кохання ... жовту свічку.
Я не люблю коли ти йдеш,
сумую за тобою, любий тату..
Чекаю я тебе..мабуть ти теж.
Я прийду вранці у твою кімнату..
І знов тебе не буде в ній..
Я вже так звикла до пустого ліжка..
Мені так важко бути тут самій..
Мій кращий друг не ти..а моя книжка..
Для мене завжди будеш ти героєм
і залишись..захисником
Від бід, нещасть і злої долі..
Ну й звісно будь наставником.
я виросла ..роки пройшли..
Але до тебе,тату,хочу повернутись
Я хочу щоб до річки ми пішли..
я хочу..від обійм твоїх проснутись..
Свидетельство о публикации №115011903710