Боже, що ж ти наробила?

Боже,що ж ти наробила?
В душі моїй навіки запанує тьма,
І всі ці часи я про тебе мріяв дарма,
Бо ми тепер ніколи не будемо парою,
І думка про це для мене стає карою.
Тепер тебе,напевно,обіймає інший
Скажи,невже я за нього чимось гірший?
І чим тебе я так не влаштував,
Так,я ніколи квіти тобі не купував,
Так,я інколи під алкоголем тебе цілував,
Але тебе я ні на які б скарби не обміняв.
Ти для мене досі новорічне бажання,
Я все ще мрію про взаємне між нами кохання,
І що вдягнеш для мене весільне вбрання.
Хоча розумію що це все нереально,
І звучать ці слова давно вже банально,
Але нічого не можу зробити з думками,
І неможливо мій біль передати словами.
Я все ще досі тебе кохаю,
Про тебе ні на хвилину не забуваю,
Ти навіки принесла в моє сердце біль,
І на душі назавжди залишиться тяжіль.
Я можу вічність писати про любов до тебе,
Але яка різниця,якщо тобі байдуже на мене,
Цілую тебе ніжно в губи твої рожеві,
Цей вірш присвячую тобі,моїй королеві.