Не вилупилося курча з яйця,
Стомилось, прилягло поспати.
Праве, немає сенсу поспішати
У світ, в якім без вартості життя.
Яка там логіка? Лишились глузду.
Погоничам хай буде пусто,
Нехай їх не прийме земля…
А я? Кому потрібне моє я,
І хто до мене прислухатись буде?
Вбивають пам'ять, підірвали Будду…
Курчатко, спи, бо правда в всіх своя.
А от, якщо дійдуть спільноти,
Тоді проклюнься, тут красоти,
Тут зелень є і сонце є, це все твоє.
Ще не вдихнувшому навколишню гидоту
© Copyright: Петр Коваль, 2015
Свидетельство о публикации №115011804476
Свидетельство о публикации №115011804476
Рецензии
Всякому яйцу свой черёд, Петя. И не мы время жизни выбираем. А стихотворение сложилось хорошее))
Т:))
Тамара Карякина 18.01.2015 18:14 • Заявить о нарушении
Т:))
Тамара Карякина 18.01.2015 18:14 • Заявить о нарушении
Щиро дякую, Тамара, інші почитують, але здебільша мовчать. Ти одна кладеш свої оцінки на терези, що мені ще більше, ніж приємно.
Петр Коваль 18.01.2015 19:51 Заявить о нарушении
Петр Коваль 18.01.2015 19:51 Заявить о нарушении