ти усюди

Постійно думаючи про тебе, я вже втрачаю свідомість
Лиш зіпсоване літо отримала натомість
Я вже не маю сил боротися з цим далі
Мої спроби кохати, на жаль, усі невдалі
В моїй голові купа безладу, який вже неможливо розсортирувати
Купа думок, які не в змозі ігнорувати
І серце таке пошарпане, що вже не підлягає реставрації
Мені не допоможе ні відпочинок, ні медитації
Скільки слів ще не сказано
Скільки речей ще не з'ясовано
Скільки днів прекрасних подаровано
Скільки часу минуло, та я все ще чекаю
На твоє повідомлення
Кожного
Божого
Дня
Постійний неспокій, біль, метушня
Шукаючи постійно твої риси в кожній людині, я сходжу з розуму
Врятуй мене
Прошу тебе
Звільни від непокою
Дай, хоч на мить, притилутися до тебе, хоч щокою
Якщо ти це читаєш, зрозумієш
Зробити гірше вже ти, правда, не зумієш
Вибач, якщо чимось не вгодила
Хоч я насправді горя й не робила
Я можу оспівувати ім'я твоє, риси твої, очі твої, руки, губи, слова
Але в мене відібралась мова
Я божеволію, коли відчуваю від когось запах твоїх парфумів
Я божеволію