Кленове листя

Кленове листя
            жовто - золоте
Летить поволі
            падає завмерло
і, наче просинаючись
                над терном,
швиденько внурюючись
                боязко зника.

Цей шепіт вітру -
             млосна туга дня,
і вирій
      безголосої пилюки...
І шепіт клену:
           "Мила. Ти прийшла?"
Обійми вітру.
           Теплого. Жаркого.
Що дотиком
        волосся розгортає.
Сухого листя
           лагідне
               "...приходь".
                96


Рецензии