Гучна тиша
Скажи мені, навіщо,
Нам знову залишатись віч-на-віч?!
Я вже піду
Туди, де ліс,
Туди, де вітер гучно свище...
Гадаеш, марно все собі пишу?
Та і гадай собі,
Від тебе я нічого не прошу!
Але усе ж таки прошу!
Прошу, залиш мою ти душу,
Залиш нутро моє, на чорта це тобі?
У спокої скоріш залиш
Та не чипай мене ти більше
Остав мене хутчіш на самоті.
Залиш...
Та ні ж...
"Залишся"- я тобі кричу!
Ти, друже мій, багато дуже значиш...
Але ж таки, я знову промовчу,
Бо вже втомилася вирішувати всі задачи...
9.01.15
Свидетельство о публикации №115011705223