Ты... Из Елены Каминской

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2015/01/16/6649


Ты понимаешь как никто мою печаль.
Я там одна, где тишина меня гнетёт.
Себя доверить не сумею дням, ночам…
Тебе пишу – кто так ещё меня поймёт?

Моя открытость неоплатна…что болит
И что тревожит – есть у всех! Как без беды?
Но ты вниманием срезаешь все узлы –
И, улыбаясь, отгоняешь  дальше дым!

Глаза он чёрным застилает…так чадит…
А ты – утеха и надежда, сгинет ложь!
И я ловлю себя на мысли, что твердит:
Да, ты – любовь, в душе её несёшь.


Оригинал:



Ти розумієш як ніхто мою печаль.
Я там сама, де тиша править і гнітить.
Себе довірити не можу дням, ночам...
Тому пишу, бо серцем чуєш тільки ти!

Моя відвертість не коштовна… Що болить,
Чи що турбує - є у всіх! Як без біди?
Та ти уважністю розв'язуєш вузли,
А посміхаючись, женеш подалі дим.

Він застеляє очі  чорним,  так чадить…
А ти - розрада і надія, й віра - теж.
І я ловлю себе на думці кожну мить,
Що ти  – любов,  яку в душі мені несеш!