Україно, земле рідна моя!
Ти поглянь на мене, донечка я твоя!
Трохи доросліша стала,
Ти ж запам'ятай мене малою...
В дитинстві я втікала у поля,
Завжди мене чекала рідная земля,
Любила босими ногами по лісу я йти,
Коли травою обіймає земленька моя.
А ці річки, бурхливі і широкі,
А гори твої, що такі високі,
А ці простори нескінченні,
І ці моря: великі і глибокі.
Люблю усе, що є навколо я.
Ніколи не забуду, що це - матінка земля.
І навіть, якщо я кудись поїду,
Ніколи не забуду ту, в якій зросла.
https://vk.com/poet_sasha_st
Моя р дна земля
© Copyright: Стерлигова Александра, 2015
Свидетельство о публикации №115011507595
Свидетельство о публикации №115011507595
Рецензии