Ніколи не зможу забути тей час,
Як обвінчена квітами счастя
Я думала тільки про нас.
Не забуду ніколи ті хвилі бурхливі,
Що несли так стрімко мене.
На небо взлітала. До самого краю,
Але крила були вже в вогні.
Взлетіла так стрімко, так високо в небо,
Попереднє забула життя,
Але потім грім вдарив...
Грім вдарив так сильно,
Повернувши мене в забуття.
С
© Copyright: Лена Аксенова, 2015
Свидетельство о публикации №115011111773
Свидетельство о публикации №115011111773
Рецензии
