Пам'ятаю: стояв на твоєму порозі
Палав в твому погляді, наче в вогні
Хотів заспокоїти, хоч був невзмозі
"Я повернусь", - обіцяв я тобі
Коли та пилюка в'їдалася в очі
І куля ворожа не дала мені встати
Сил надавали слова ті дівочі
"Любий, я буду на Тебе чекати"
Настав же той день! Той день для розплати!
Я мститиму аж до самого кінця
Я покажу, де місце лежати
Тим, хто ріже чужії серця!
Та раптом чую.. все тіло занило,
Звалився без сили, випала зброя
В моїй голові навіки застигла
Країна.. Матір.. Посмішка твоя..
Мене ти пробач, що не зміг стримать слова
Що виявився не героєм, а так..
Я засмутив тебе. Знаю, що знову.
Та мене ж ти пробачиш? Сподіваюсь, що так
Я писатиму тобі і надалі листи
Нажаль, їх побачиш лише уві сні
Та все одно, у погляді твому
Я палав більше, аніж на війні
1.09.2014
Лист укра нською
© Copyright: Марина Оганесян, 2015
Свидетельство о публикации №115011007930
Свидетельство о публикации №115011007930
Рецензии