Є таке сакральне почуття у вагонах плацкарту,
На з'ємних квартирах, у довгих гудках телефону,
Коли цілими днями сидиш на варті,
Чекаючи меседжа, що годен коронувати й усадити на трон.
Коли тобі їхати завтра ввечері знайомою колією,
Коли дивишся в небо,-"Ну в чому ж ми винні?",
Але всупереч глузду ти повністю задоволена,
Бо хочеться віддатися Всесвіту всередині однієї людини.
Ти м й Всесв т
© Copyright: Шура Кукушкин, 2015
Свидетельство о публикации №115011012192
Свидетельство о публикации №115011012192
Рецензии