Смерть великого поета

Присвячено пам’яті поета Вадима Віталійовича Негатурова, який трагічно загинув від рук українських фашистів, під час проведення показово – каральної операції, яка відбулася у м. Одесі, 2 травня 2014 року.

СМЕРТЬ ВЕЛИКОГО ПОЕТА

Усьому є свій час під синім небом,
Бог визначає кожному свій строк.
Але подія трапилась ганебна,
Згорів поет в Будинку Профспілок.

Його вірші – для душ людських відрада,
Він римами запалював серця.
Шмагав словами правди супостата,
За істину боровся до кінця.

В той день сміливець рятував ікони,
Святиню від вандалів вберігав.
Підступний ворог знехтував законом,
Посеред дня життя його забрав.

Карателі жорстокі та зухвалі
Жалю не мали, навіть до дітей.
Безжалісним катам аплодували
Істоти, що подібні на людей.

Спланована та показова страта,
Вогонь у багатьох забрав життя.
Чекала на дитя майбутня мати —
Не довелось, пішла у небуття...

Злочинцям заповіти невідомі,
Для чого шанувати їм закон?
Коли простіше в руки взяти зброю
Та видертись зі зброєю на трон?

Але поет великий не вмирає,
Він вічно житиме в своїх віршах!
Смерть лише тіло тлінне забирає,
Безсмертна непідвладна їй душа!

Вшануємо його хвилиною мовчання…
………………………………………………………….

СОЛОМІЯ ГАЛИЦЬКА
(жовтень 2014)

       Після початку зіткнень між прихильниками Євромайдану та «Руської весни» Вадим Негатуров став одним із лідерів одеських проросійських протестів на Куликовому полі. З початку березня 2014 року на цій міській площі проходили багатотисячні мітинги на захист статусу російської мови, федералізації країни проти насильницької зміни влади в Києві. Там був розташований наметовий табір.
Він став автором слів до «Маршу Куликова Поля» (музика Георгія Солодченка) – гімну проросійського руху. Вів протест ненасильницькими методами, зброю до рук не брав.
       2 травня 2014 року площа стала центром збройного протистояння, яке закінчилося численними жертвами, включаючи 44 вбитих. За твердженням родичів, Вадим Негатуров приїхав до місця зіткнень, щоб урятувати православні ікони, які зберігалися у наметі-церкві на території табору. Дорогою випадково зустрівся з дочкою, якій віддав гроші та ключі від дому, залишивши собі лише паспорт.
       Після атаки озброєних радикалів, поет разом з іншими проросійськими активістами опинився у будівлі Будинку Профспілок, яку навмисне підпалили. Деяких людей, яким вдалося вибратися назовні, українські злочинці добивали бітами й розстрілювали. Усі ці злочини було знято на камери та викладено в інтернет. Це була показова розправа над інакодумцями, щоб залякати народ України та розв'язати війну з Росією. За цим злочином стояв новий проамериканський уряд, який зі зброєю в руках захопив владу в Україні та спровокував громадянську війну.
       Вадим Негатуров загинув від падіння із вікна. Помер того ж дня у реанімації одеської міської клінічної лікарні №10 від опіків. Похований на Троїцькому цвинтарі в Одесі.