Твій дотик змушує горіти мою кров
А поцілунок душу залишати тіло
Вже не сховатися від тебе пристрасна любов
І моє серце у твоїх руках ожило.
Навчаєш як кохати безумовно
Не дозволяючи тобою володіти
Щодня світогляд змінюєш невтомно
Ридати хочеться,- ти змушуєш радіти!
Я забуваючи про все на світі
Живу у співі голосу твого
Немов блукаю у духмянім цвіті
В солодкому полоні почуття свого
Що завойовувала я тебе,- мені здавалось
Це ти мене мов яструб вполював
Коли в полоні тому вперто не здавалась
Себе мені мов соколу віддав.
Як обиралося між мною та тобою
Звичайно вибрала себе
Знов задоволена бо залишилася собою
А виявилось вибрала тебе!
Яструб та Сокил
© Copyright: Несаим, 2015
Свидетельство о публикации №115010708610
Свидетельство о публикации №115010708610
Рецензии