Як жаль що на сьогоднi Дружба
знецiнюеться з кожним людським словом...
I в сердцi моiм стало дуже тужно...
За те що Дружба стала сiрим фоном
Багато дуже на неi пiдробок
I лицемiрiв двоязиких, хитрих...
Ось, подивися i ще там ось збоку
Чимала кiлькiсть брехунiв мiнливих...
Так боляче ж то думати про те
Скiлькох людей ранiше поважала...
Скiлькох людей ранiше я кохала...
I "зрадницею" стала я за те...
Нiчого я сказати бiльш не можу...
Не можу пiдiбрати я слова...
Мабуть цим людям зовсiм не пiдхожу
I це вже не моя тепер весна
Проте живу i буду далi жити
Все те що сталося пiде у небуття
I поки мое сердце буде бити...
Я буду цiнувати це життя...(с
Як жаль...
© Copyright: Виктория Бутмарчук, 2015
Свидетельство о публикации №115010702267
Свидетельство о публикации №115010702267
Рецензии