Химерно у складках ховається час.
Тасуються карти долі.
Долівка устелена сіном, а ліжко рядном.
- Доволі - ти кажеш собі в сотий раз.
На волі я був і в неволі.
Не бачив різниці ні там ні тут.
Над річкою верби ростуть, обабіч соші - тополі.
Тут небіясники, там літаки.
Тут відьми, а там ділові кобіти.
Як все вмістити в своїй голові?
І куди ся подіти?
© Copyright: Валентин Лученко, 2015
59-11-
© Copyright: Валео Лученко, 2015
Свидетельство о публикации №115010607825
Свидетельство о публикации №115010607825
Рецензии