Де конвалії цвіт зачаровує нашу уяву,
Зоревниця купає в туманах багряну зорю,
Там де мальви красою підтримують сонячне небо,
А чар-зілля - любисток плекає дівочу красу
Я тобі подарую барвисту поліську доріжку,
Поведу тебе в край, де співають цикади в гаю
На галявину лісу, де панує царівна-вербена
Де вогонь-алатир зачарує уяву твою
Де пелюстки акації, запах бузку та марени
У моєму вінку, як у Лади лісної в раю
Закружать тебе в танці у магічному колі вербени
Зорепадом вінчатимуть долю твою і мою
Я не звала тебе, не шукала в лісному розмаї
Не манила до себе кохання земного теплом
Ти прийшов на світанні, у ніжному цвіті конвалій
Попросив напоїти медового саду вином
Ти тепер назавжди у моєму полоні, коханий,
Я тебе не віддам, хоч не звала тебе я сама,
В тому світі де мир, де прозорі солодкі тумани
Я вже твій оберіг, я пробуджена доля твоя
Де конвалii цвiт зачаровуe нашу уяву
© Copyright: Бандольерка, 2015
Свидетельство о публикации №115010606205
Свидетельство о публикации №115010606205
Рецензии