Господь мої натягує вітрила,
Я скоро світ і землю залишу.
Мої вірші для мене, наче крила,
І я лечу, коли вірші пишу.
Лечу туди, де Тато жде Небесний,
Від цього світу, що купається у злі.
Там моє щастя в вічності воскресне,
Яке померло в муках на землі.
І я лечу до Отчого порогу.
Бог став моїм Спасителем - взірцем.
Лечу в той край, де буду славить Бога,
І милуватись Господа лицем.
Господь кличе
© Copyright: Алим Зелинский, 2015
Свидетельство о публикации №115010508349
Свидетельство о публикации №115010508349
Рецензии