Так,ми дійсно мало знайомі
тай зустрічі як випадкові
я сидів слухав твої вірші
жовтневі,у боязкому субтоні
на вулиці Першотравневій
Дійсно випадковостей- не буває
Я прийшов на твій дебютний вечір
твої перші слова....
і все ми приречені...
Я знав,що час нас зіткне лобами
Ще там на міському автовокзалі...
Коли дорога тебе забирала
Як ніжно ти мене обійняла
тай надію в мені пробудила
нарешті..
Ти і є та людина....
людина
© Copyright: Записки Дорена, 2015
Свидетельство о публикации №115010500439
Свидетельство о публикации №115010500439
Рецензии