Подорож у казку

Десь у Всесвіті сивому, в Богом забутих світах,
де живуть всі герої казок, де дитинства щасливі ознаки,
побувати я хочу. Триголовим Драконом, Кощієм в літах,
а хоч Відьмою, тільки б у казці прокинутись якось.

В королівстві, де люди не брешуть, і голий довірливий цар,
ні щурів, ні шакалів й у замків гранітні погордливі стіни,
вінценосному дурневі правду рече там придворний фігляр,
Злу нема там життя, а Добро там завжди є незмінним.

І нехай там Красуню Чудовисько знов умикне,
і хай Рибка чарівна із золота плине в тенета,
Дід і Баба – в достатку й пошана нехай не мине.
В тому світі гарбуз перетвориться знову в карету,

Попелюшка щоб все ж таки встигла на бал
й черевичок згубила, хай мачуха лусне від люті.
Буратіно – багатий, розумний, і щоби послав
Карабас-Барабаса у глечик, (хай згине забутий).

І щоб Герда, не горда,  в тій казці здолала льоди,
Каїн, каючись, стане хай лагідним Каєм,
Грей на крилах багряних злетить до Ассолі завжди,
бо Надія і Віра Любові завжди помагають.

Чипполіно і Карлсон пустують, бо волі - надмір,
там скарби й робінзони в пошарпаних майках,
там Жар-Птиця й Гидке Каченя все летять до цих пір,
там жартує віршами наївними хитрий Незнайка.

Порося Козенят там із Вовком до себе зове на поріг,
Принц Маленький із Лисом там марять зірками,
потім Шапочка красно із ними розділить пиріг,
там Іван - мамин син, а не дурник без тями.

Кіт в тільняшці пасе там корову і їсть бутерброд,
Кіт в чоботях царює й свої мемуари там пише,
там у всіх персонажів - чеширський усміхнений рот,
Людожер там нікого не їсть, і Ікар видатний там пілот,
бо яскравіше Сонця там Мрія і Смерті сильніше.

Джину глечик приносить Хоттабич мерщій,
по цепах ходить там Кіт учений з очима комети,
і безсмертям одвічним не радий старезний Кощій ...
Там є все! Справжнє все там! І зовсім нема Інтернету.

Я дивлюсь в небеса, і на мене – вони. Розумію без слів
вирок  вишній всім мріям, здобуткам, пропажам,
десь із Всесвіту сивого, з кинутих мною прекрасних світів,
де живуть всі герої казкові, родимі мої персонажі.