Кавові ночі сповідалися мені
і місяць плакав у мої долоні
між нами відстані...
між нами війн вогні...
тривожні думки знов холодять скроні...
мовчить в спокуті знову телефон...
про що мовчить?
Чекати вже несила.
Коротких слів перлиновий стозвон,
бурштинових краплин любов пролила
та, знову тиша...
знову я сама.
І смс-ок ніжні орігамі,
я викраду у ночі і у сна
щоби читать вночі
на свого серця зламі
03.01.15
кавовi ночi...
© Copyright: Галина Недашковская, 2015
Свидетельство о публикации №115010306150
Свидетельство о публикации №115010306150
Рецензии