Шаманське лiто

Такого не траплялось досі.
Ви чули,вітер звісточку приніс:
Шаманське літо,обдуривши осінь,
Перевертнем вірвалося у ліс.

Там бешкетує знахабніле сонце,
Вогнені поцілунки розкида.
Сп`янілі феї причаїлись у сторонці,
Прикривши неціловані вуста.

Зів`ялі квіти знову разцвіли,
Пожовкле листя наче подурніло.
Легкі хмарки у флейти загули,
І всю галявину у танці закрутило.

Струмок під дубом став прозорий,
Не сипе більш сумною бірюзой.
Старий дубок, як страж невтомний,
Розкинув віти-руки над водой.

Розкрив весь ліс свої долоні,
Щоб лагідне тепло туди зібрать.
Бо,чули, вітер літо з лісу гоне,
Воно повинне ще у місті погулять.


Рецензии