6. Народу - небо Миру

Страшні часи в країні,
Повстаньте люди всі,
Бо в Україні милій
Закутий мир Землі.

Знесилена країна,
Без світла і тепла.
Розрухою вже стала,
В кредитах, в рабстві вся.

І люди очманілі
Дивляться на тих,
На бісів одурілих,
Властителів – чортів.

Як наче віртуальний,
Цей світ раптом настав.
Не дійсний в правді й вірі -
Інертним, диким став.

Вже панщина і люди
На панщину ідуть,
В ярмі, де кредитори,
З народу кров всю п’ють.

Дивись, Шевченко, любий,
Панів вже повна рать,
У  владі не народній
Чорти колотять гать.

Війна, як дикі танці,
На бойні у крові.
Люди – механізми,
як кіборги вони.

Задурені з молитвою
На брата брат іде,
Пани  жирують владою,
Їм байдуже усе.

Країна Україна
У распрях і війні,
У голоді, і холоді,
За що? За що тобі?!

Народу – небо Миру,
Достойний світ життя!
Народу – працю, віру,
Законів – честь буття!

А недостойним кару,
Всім нелюдам – чинам
Запроданцям держави,
У пеклі бути Вам!

02.01.2015