Будинок, якого нема
Людина, якої ми всі не варті
Вино все не випить, всіх тайн не пізнати
І всіх не злюбить.
Коли ми дурні, то хіба ж ми не діти?
Чи вмію, чи маю когось я любити?
І совість нікуди уже не подіти,
Так голосно було, вона вже не спить..
Відпусти мене на волю,
Я не хочу більш з тобою
Плакати про змучену любов.
Я хочу літать у небо,
Знати більш тобі не треба
З чого так зкипає моя кров.
Я літатиму у небо,
Я співатиму з птахами,
Я купатимусь у морі
З росами квіток...
Свидетельство о публикации №115010205285
