Давай, розмаж мене по цій стіні,
За правду в очі, за ігнор до тіла,
Бувай, ти не потрібна вже мені,
Чому ти серед ночі прилетіла?
Згадала як колись було, кохав,
Царицею підняв до свого трону,
Як ніжністю на злість відповідав,
ПРОБАЧ, ТА ЗАБРУДНИЛА ТИ КОРОНУ!!!
Давно в чорному списку ті роки
Й поверненню назад не підлягають,
Я зрозумів, для тебе завдяки-
Раз зрадивших назад не повертають.
Втрачена
© Copyright: Александр Петрович Буяльский, 2015
Свидетельство о публикации №115010107910
Свидетельство о публикации №115010107910
Рецензии
