Час пройде і побачиш ким ти жив,
Котрі вважались кращими із кращих,
Кого кохав, і з ким справді дружив,
Це нелюди, але без них найважче.
Бо звикнув що завжди прикрита спина
Завжди вперед, бо в тебе вже сім'я,
Це той в честь кого мав назвати сина
І "найвірніша" подружка твоя.
Оточення самі ми обираєм
Як виявилось це важливий крок
Бо так, на диво, з легкістю міняєм
Своїх найкращих друзів на жінок.
Се ля в
© Copyright: Александр Петрович Буяльский, 2015
Свидетельство о публикации №115010107900
Свидетельство о публикации №115010107900
Рецензии
