И в проблеске растаяв, удалилась - Нина Плаксина

«И, в проблеске растаяв, удалилась» - Нина Плаксина http://www.stihi.ru/avtor/plaksinanina

***

------------------- Перевод с русcкого на украинский язык: Николай Сысойлов

***


========================================= «И, в проблеске растаяв, удалилась» - Нина Плаксина

========================================= В плену у ночи – приходить  не  хочет,
========================================= Прилип  к  стеклу  незримой  пустотой
========================================= Рассвет  (от  света  имя,  между  прочем)
========================================= Сегодня  плотно сросся  с  темнотой.

========================================= И  горизонт,  застывший  меж  домами,
========================================= Не  высветил  дорожку  для  зари;
========================================= Земля  до  неба  выросла  холмами,
========================================= Во  тьму  безмолвно  тайны  говорит.

========================================= Туман  смягчил  потёмки  серой  влагой,
========================================= Просеял  в  непроглядность  робкий  луч:
========================================= Братишка  Солнце  стал  сегодня  скрягой,
========================================= Тепло  и  пламя  прячет  в  бездне  туч.

========================================= Но  вдруг  дождём  его  тепло  пролилось,
========================================= Задумчиво,  бесшумно,  не спеша…
========================================= И,  в   проблеске  растаяв,  удалилась
========================================= Мятежная  и  светлая  душа… 

========================================= http://www.stihi.ru/2014/12/30/1046


-----------------------------------------------------------
Розтанувши у блисках, віддалилась
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

***

В полоні ночі – йти в мій дім не хоче,
Прилип до скла незримо з пустоти'
Світанок (бога Сонця світлі очі),
Не хоче посміхнутись з темноти.

І  горизонт, застиглий між домами,
Не висвітив доріжки для зорі;
Земля до неба стелеться димами.. –
То не тумани, то думки'  мої.

Думки'-тумани в’ються, мов примара,
Просіявши надії світлий луч.
Мій друже-Сонце, ти сьогодні скнара –
Тепло і полум’я приховуєш між туч. 

Та раптом дощ – і все сльозами вмилось:
Від серця – до травинки та куща…
Розтанувши у блисках, віддалилась
Бунтарська і просвітлена душа ..

***
Николай Сысойлов,
01.01.2015


С УДАРЕНИЯМИ
-----------------------------------------------------------
Розта'нувши у бли'сках, віддали'лась
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

***

В поло'ні но'чі – йти в мій дім не хо'че,
Прили'п до скла незри'мо з пустоти'
Світа'нок (бо'га Со'нця сві'тлі о'чі),
Не хо'че посміхну'тись з темноти'.

І  горизо'нт, засти'глий між дома'ми,
Не ви'світив дорі'жки для зорі';
Земля' до не'ба сте'леться дима'ми.. –
То не тума'ни, то думки'  мої'.

Думки'-тума'ни в’ю'ться, мов прима'ра,
Просі'явши наді'ї сві'тлий луч.
Мій дру'же-Со'нце, ти сього'дні скна'ра –
Тепло' і по'лум’я прихо'вуєш між туч. 

Та ра'птом дощ – і все сльоза'ми вми'лось:
Від се'рця – до трави'нки та куща'…
Розта'нувши у бли'сках, віддали'лась
Бунта'рська і просві'тлена душа' ..

***
Николай Сысойлов,
01.01.2015

Коллаж мой – на основе фото с нэта